«Відчуття втоми від танців мені приносить тільки задоволення», — Олександр Геращенко

Танцюють всі 9


Завершився вже третій сезон грандіозного шоу «Танцюють всі» на
телеканалі СТБ. І, мабуть, немає жодної людини, яка би не знала, хто
такий Олександр Геращенко, або хоча б раз чула про нього від знайомих.
Адже його перемога у цьому шоу змусила повірити, що й хлопцеві з
маленького містечка Хорол посміхається доля. Своїми зусиллями і
стараннями, завдячуючи підтримці глядачів та прихильників, Сашко
виборов звання найкращого танцівника країни, грошовий приз у розмірі
350 тисяч гривень та місяць навчання у Сполучених Штатах Америки. Та
новий статус не завадив йому щиро і тепло поспілкуватися з
представниками полтавських ЗМІ при зустрічі. Залишивши офіціоз і
традиційні звернення на «ви», Сашко легко й невимушено розповідав про
себе, закулісся проекту, друзів та інше.


Сашо, розкажи, будь ласка, які відчуття переповнювали тебе, коли
отримав омріяну перемогу?

Я відчув невимовну радість. Адже це щастя, від якого паморочиться в
голові. Хотілося стрибати! Я розумію, що такий шанс буває раз у житті,
тому вдячний Богу, що він мені допоміг, додав віри в себе. Мені дійсно
пощастило перемогти, але, повірте, я доклав до цього чимало зусиль.
Знаючи свої недоліки, намагався їх виправляти. Це було дуже важко,
особливо у фіналі, але я «кайфував» на сцені, забуваючи про втому, і
цінував кожну мить.


Чи зробили тобі вже пропозиції щодо участі в інших танцювальних
проектах каналу чи балетах?

Зараз я в основному проводжу майстер-класи та чекаю на тур по Україні з
«двадцяткою». Але конкретних пропозицій від хореографів поки що не
отримав. Можливо, їх зупиняє поїздка на місяць в Америку з іншими
суперфіналістами Анжелікою, Анею та Микитою. (До речі, дата поїздки ще
не відома і самим суперфіналістам. — Авт.). Адже ця поїздка дасть змогу
набути нового досвіду, яким потім можна поділитися з українськими та,
зокрема, полтавськими танцівниками.


То, можливо, плануєш відкрити свою танцювальну школу?

Звичайно, у майбутньому планую, адже це була моя мрія і до проекту.
Добре було б відкрити таку школу в Полтаві, куди приходили б люди, з
якими я зміг поділитися власним досвідом. Вони б танцювали й отримували
від цього позитивний заряд емоцій. Але поки що на це не вистачає часу
через постійні поїздки.


Ще одне питання, яке турбує твоїх прихильників: тебе справді звільнили
з роботи у Комсомольському палаці культури?

Ні, мене ніхто не звільняв.., але поставили такі умови, що я сам
звільнився (посміхається). Заради проекту я відмовився від роботи і
доклав всі свої зусилля, щоб якнайкраще проявити себе в шоу.


А чому знімальну групу каналу СТБ не пустили в Комсомольський палац
культури зняти про тебе сюжет?

Змінився директор, змінилися правила. А можливо, ще й тому, що я не
попередив керівництво.


Ти ще не почав зазнаватися, як кажуть, носа не задер після
перемоги?

Ні, адже знаю, що на кожного кращого знайдеться інший ще кращий.
Перемогти мені допомогли люди, які мене підтримували, відправляли
SMS-повідомлення. І якщо я захворію «зірковою хворобою» — попередив
брата, щоб той мене відлупцював (посміхається). Я й сам не люблю
пафосних людей. Треба у першу чергу в будь-якій ситуації залишатися
самим собою.


Тебе підтримували Женя Карякін (фіналіст другого сезону. — Авт.) та
Макар Кілівник (учасник «двадцятки» третього сезону. — Авт.). Розкажи
про дружбу з ними.

Це ті люди, яких я дуже люблю як танцівників і як людей. Ми
спілкуємося, танцюємо разом, коли випадає така нагода. Ці хлопці
прості, людяні, тому мені приємно з ними проводити час. Із Макаром
навіть почали більше спілкуватися вже після того, як він покинув
проект. А Женя взагалі нам дуже допомагав ще в Ялті — переживав за
всіх, пояснював те, що було незрозумілим у хореографії.


Сашо, а є в тебе улюблений стиль танцю?

Взагалі я починав танцювати в народному стилі, потім віддав три роки
брейк-дансу. Зараз подобається контемперарі й хіп-хоп, хочеться
опанувати джаз-фанк, хаус. Розумієте, не можна бути постійно в одному
стилі, адже саме музика диктує танець. Вона повинна надихати,
перехоплювати дух. Важливо для мене зараз і вдосконалюватися у
класичних танцях, адже це корисна школа для інших стилів.


Як ставишся до розмов, що третій сезон «Танцюють всі» був справді
слабший, ніж попередні?

Я думаю, що недоречно порівнювати сезони, бо в кожному з них є
талановиті лідери. Танцівники першого та другого сезонів були більш
досвідченими, а в нас хлопці та дівчата молодші за віком, тому багато
хто не мав достатнього танцювального досвіду.


Як відновлював себе фізично і морально після проекту?

Уже на другий день після завершення шоу проводив із Мартою майстер-клас
у Чернігові. Так що відпочинку не було. Лише на кілька днів поїхали
разом із мамою до брата в Охтирку, щоб відсвяткувати Новий рік. Мене
трохи мучить сумління, адже до проекту і на самому проекті витрачав
більше часу на тренування у танцзалі, а зараз — на поїздки.


І зовсім не хочеться взяти відпустку?

Інколи бувають такі моменти, що все набридає. Але я не можу без танців!
Люди, мабуть, думають, що я несповна розуму, адже можу стояти у
магазині і раптом, почувши музику, починаю танцювати. А щодо відпочинку
— відчуття втоми від танців мені приносить тільки задоволення.


Як тебе зустріли в педагогічному університеті після перемоги?

Я дуже вдячний Полтавському національному педагогічному університету
імені В. Короленка за розуміння! Адже там мене всі підтримали — і
ректор Микола Степаненко, і професор Петро Горголь, і весь деканат
заочного відділу. Я дуже переживав за навчання, але зараз, паралельно з
поїздками, складаю сесію.


Ти своєю перемогою довів, що в нас у Полтавській області є талановиті
танцівники. А щоб ти порадив танцівникам, які, як і ти, мріють стати
найкращими?

Не потрібно нічого боятися, хоча я й сам таким був! Треба бути самим
собою, показати себе таким, яким ти є, розкритися, вразити своєю
«фішкою». Адже на таких шоу, як «Танцюють всі», дивляться не тільки на
те, як ти танцюєш, а й яка ти людина. Організатори проекту вимагають
від учасників витривалості й універсальності. Треба, не жаліючи себе,
йти вперед, адже праця обов’язково винагороджується. Я вже в цьому
переконався на власному досвіді.

P.S. Наступного дня після прес-конференції Олександр Геращенко давав
майстер-клас для всіх бажаючих полтавських танцівників, яких зібралося
кілька десятків. Запалу і жаги до нового танцювального досвіду
танцівників та самого Сашка вистачило на два майстер-класи у стилі
хіп-хоп та контемперарі. Урок переможця третього сезону став для всіх
присутніх справжнім випробуванням на міцність та перевіркою на
витривалість.

Аналогічні майстер-класи Олександр Геращенко проведе у Донецьку та
Києві, а також очікуються запрошення у Рівне, Суми та інші міста.

Мова оригіналу