Олексій Литвинов: «Всі, хто хочуть рости, будуть плідно працювати. Для танцюриста – це нормально»

Танцюють всі 9

Вболіваючи та підтримуючи танцюристів, помічаєш, що підсвідомо завжди стаєш на їх бік — обговорюєш, коментуєш, інколи засуджуєш суддівські рішення. Цього разу я вирішила підтримати членів журі та з’ясувати, чи дійсно так легко ставити оцінки, одним словом, визначати долю учасників на проекті. Свій професійний погляд на кастинг в Ялті, суддівство і сучасний танець взагалі, цього разу висловив Олексій Литвинов



Згадуючи про кастинги в Ялті, всі згадують дикі майстер-класи, нестерпний темп, безкінечне хвилювання. А як себе в цей час почувають судді. Вам вдалося хоч трохи відпочити?




Майстер-класи були нормальними, їх могли витримати всі. Нічого
смертельного в них не було. Спокій нам лише снився. Спали мало — 5-6 годин. Напруга величезна. Для мене особисто головним була відповідальність. Я не мав права на помилку. У мене були і є свої симпатії. Вони пов’язані, перш за все, з танцем. Я симпатизую тим танцюристам, яких вважаю кращими.Неймовірного темпу не було. Все було нормально. Безкінечне хвилювання було. По-перше, ми, судді, хвилювалися за кожного учасника. По-друге, танцюристи хвилювалися і за себе, і за своїх друзів. А це того варте.



В Ялті учасники працювали майже «на знос», тренувалися і вдень, і вночі. Чи завжди подібна нещадна робота над собою виправдана для танцюриста?




У всіх були однакові умови. У когось підготовка була краща, у когось ні. Виснажувалися слабкі, ледачі, боягузи, жалюгідні. Гідні — розвивалися. Всі, хто хочуть рости, будуть плідно працювати. Для танцюриста — це нормально.




Під час кастингів ви, більше за інших суддів, звертали увагу саме на анкетні дані учасників. Чому? Яку роль для кандидата мала його анкета?




Я, знаєте,люблю людей. І якщо в їх анкеті я читав щось цікаве, я звертав на це увагу. Впевнений, що гарний танцюрист — це не лише фізика, а й вміння говорити, комунікувати. У нашому шоу все було б нудно, якби були, тупо, одні лише танці.Роль анкети проста. Ми, судді, повинні знати, хто перед нами стоїть. В анкеті може бути інформація, що може нам допомогти краще зрозуміти людину, дізнатися про її можливості, які вона не показала у своєму виступі.




Чи допускають члени журі помилки у своїй роботі? Чи були у вас у суддівській діяльності випадки, коли ви б себе не похвалили?




У мене були. Я одного разу вигнав учасника, в той час, як його було вирішено відправити до Ялти. Мабуть, втома. Переплутав Кутузов, пам’ятаєте в «Діамантовій руці» — «дітям морозиво, а бабі -квіти». Я вибачився і виправив помилку відразу. Ми — люди і маємо право на помилку. Важливо, як ми її виправляємо.



Сиско Гомез не втомлюється повторювати, що необхідно постійно змінюватися, пробувати щось нове. Чи підтримуєте ви його або вважаєте, що танцюрист повинен удосконалюватися в якомусь одному напрямі?



У мене на ваше питання є дві відповіді. По-перше, якщо ти відчуваєш, що твій стиль може стати видатним, вражаючим, унікальним і фантастичним — треба працювати над ним і не витрачати час на інше. Не розсіюватись.
І, по-друге, бажання бути універсалом правильне. Воно дає тобі можливість стати незвичайним, високорозвиненим, постійно націленим на ріст і перемогу.



Ви перший від кого я почула, що рівень учасників «Танцюють всі!-2» набагато вищий, ніж в учасників першого сезону. Чи означає це, що критерії оцінювання теж зростуть?




Критерії залишаться.Нам потрібні висококласні танцюристи-універсали, здатні приголомшувати та радувати публіку. Нести радість і щастя людям за допомогою найвищої форми людської ЇЇ Величності Танцю.




Розкажіть про власні вподобання в танці, які напрями на сьогодні приваблюють найбільше?




Моє вподобання — музичність та пластика, які здатні дивувати і захоплювати людей. У якому стилі — мені все одно.




Мені здається, що зараз проглядається тенденція «мінімалізму» в танці: менше приділяють увагу декораціям, стриманіші костюми… Хореографи відходять від усілякої бутафорії, залишають пропрацьовані чіткі танцювальні па. Чи є насправді подібна тенденція? І як ви самі ставитесь до такого чіткого підходу до танцю — коли техніка виходить на перший план.




Я не згоден. У світі танцю з’явилася неймовірно багато креативності. Постійно — креатив і оригінальність. Декорації придумують різні, і я інколи дивуюся, як це можна було зробити. А бутафорія була лише в тих, хто нічого іншого запропонувати не міг.




Стосовно техніки у мене особлива думка. Вона потрібна лише на заняттях. Це діло тренера. Коли ви виходите на сцену, паркет, що виросло — те виросло. Ніхто, окрім фахівців її (техніку) не побачить та й дивитися не буде. Потрібно удосконалюватися в техніці зранку до ночі, а показувати свої відчуття і думки. Знаєте, бувають виконавці, а бувають демонстратори.



Я за останніх. Все життя.

ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити сайт -
поставте 3 чесних галочки:

1. Я готовий щомісяця платити за доступ до сайту без реклами:

2.

3. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля